СНІД. На краю прірви.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Упродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражається цією хворобою. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить може призвести до смерті людини.

Збудник — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він носить назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. Вірус уражає Т-лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму.

ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

За результатами дослідження, проведеного Міністерством охорони здоров'я України спільно зі Світовим банком (за фінансової підтримки Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією та за технічної допомоги ЮНЕЙДС), точна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні невідома.

За деякими оціночними розрахунками, кількість ВІЛ-інфікованих може становити понад 2 % населення віком 15-49 років).

Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до подальшого зростання в усіх регіонах України, але поширення по країні нерівномірне. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській і Донецькій областях.

Проблемам ВІЛ/СНІД присвячена книжкова виставка, із якою ви можете ознайомитися, завітавши у нашу книгозбірню. 

Голодомор. Без права на забуття

Голодомо́р 1932–1933 років — масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому  визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Мойсейовича Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

До Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій у бібліотеці організовано книжкову виставку "Голодомор - без права на забуття".

100 років від дня народження А. Малишка

   Народився Андрій Самійлович Малишко 2 (14 листопада) в Обухові (нині місто Київської області), в сім'ї шевця. Закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.

 Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».

   Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».

  Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944–1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. 

  В 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».

   Мешкав у Києві в будинку письменників по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований на Байковому кладовищі.

   З-під пера цього талановитого поета вийшли чудові твори, багато із них покладені на музику і стали, по-справжньому, народними піснями. Чого лишень варта "Пісня про рушник"!..

   Долучитися до невмирущої поетичної спадщини А.Малишка ви зможете, взявши до рук книги, представлені на книжковій виставці "Поезія почуттів і мудрості серця". 

День української писемності та мови

    Мова - це серце нації і канва на якій людина вишиває узори свого буття.

  Мова - це особистість, вона має свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє.

 Мова це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.
 Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше...
   День української писемності та мови - це свято, встановлене 9 листопаду 1997 року указом Президента України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства.
    З нагоди цього свята в нашій бібліотеці діє книжкова виставка.

   

Сторінками повстанської слави

Українська Повстанська Армія була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади. Головнокомандуючим УПА з 1943р. по 1950р. був Роман Шухевич – псевдонім «Тарас Чупринка». Маючи визначні здібності, він створив дієздатну, багаточисельну військову силу, котра потужно протистояла німецьким  каральним військам.

    Жорстокі та антилюдські політичні системи комуністичних та фашистських загарбників сприяли пробудженню державницьких та патріотичних почуттів серед мирного населення, котре масово вливалося в ряди УПА. В 1944р. УПА нараховувала близько півмільйона осіб. Саме УПА врятувала населення Західної України від масового терору і повного знищення комуністичним режимом, очолюваним Сталіним. Добре організована УПА вела успішну, але кровопролитну війну із комуністичними загарбниками. УПА тісно співдіяла з підпільною організованою мережею ОУН, отримуючи від них необхідну інформацію.

УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був дуже добре організованим, мобільним, скоординованим і являв собою дійсно партизанську армію, відмінну від усіх інших, що діяли в Другу світову війну. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги, а всю зброю, боєприпаси, уніформу діставали в бою з нацистами і більшовиками. Вона володіла сіткою підпільних військових навчальних закладів, в кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана. Все керівництво УПА було високорелігійним і велику увагу приділяло захисту церкви на Західноукраїнських землях від безбожного комуністичного режиму.

 Українська Повстанська Армія була народною армією, її учасники плекали ідею Української Державності протягом усього життя та передали її наступним поколінням.

Детальніше ознайомитися із сторінками повстанської слави Ви можете із літератури, представленої на книжковій виставці, приуроченій 70-й річниці створення УПА.

День вчителя!

Шановні працівники освіти!

   Восени ми відзначаємо День працівників освіти – свято, яке звільняє від буденності й допомагає осягнути найголовніше у житті. Кожен з нас згадує свого Вчителя – того, котрий долучив до книги, запалив іскорку знань, був старшим другом і порадником, кому ми зобов’язані своїми життєвими і професійними перемогами.

   Ми схиляємо голови перед мудрістю і жертовністю освітянина – учителя, вихователя, викладача, майстра, зусиллями якого твориться майбутнє нашого краю, всієї нашої держави. Ви сумлінно виконуєте свій професійний обов’язок, вчите нашу юнь пізнавати нове і пам’ятати про те, якого ми роду.

   Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. 

   Щиросердно бажаємо вам, шановні освітяни, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги.

Всеукраїнський День бібліотек!

Шановні бібліотекарі!

   Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.

   Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.

   Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Нині бібліотеки є тими інформаційними ланками, які поєднують читачів і управлінські структури, роблять діяльність органів влади прозорою і відкритою для населення. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.

   Бажаємо вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі.

Богиня оперної сцени!

Кінець 19, початок 20 століття... На світовій оперній сцені тоді панували  чоловіки і ... лише одна жінка - Соломія Крушельницька.

Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області, в сім'ї священика. Походить із шляхетного й старовинного українського роду. У 1873 році сім'я декілька разів переїжджала: спочатку у Осівці, потім Петликівці, деякий час сім'я Крушельницьких жила у передгір'ях Східних Бескид — у селі Тисові на Станіславщині. З 1878 року вони перебралися у село Біла недалеко від Тернополя, звідки вже нікуди не переїжджали.

У дитинстві співачка знала дуже багато народних пісень, які вона вивчала безпосередньо від селян.

Співати почала з юних років. Основи музичної підготовки отримала в Тернопільській гімназії, в якій здавала іспити екстерном. Тут вона зблизилася з музичним гуртком гімназистів, членом якого був також Денис Січинський — згодом відомий композитор, перший в Галичині музикант-професіонал.

У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства «Руська бесіда». На одному з концертів цього хору 2 серпня 1885 року був присутній Іван Франко, який разом із українськими, російськими і болгарськими студентами та композитором О. Нижанківським, художником і поетом К. Устияновичем мандрував тоді краєм. На концерті був також письменник Павло Думка, родом із сусіднього села Купчинці.

У Тернополі Соломія Крушельницька вперше познайомилася із театром. Тут час від часу виступав львівський театр товариства «Руська бесіда», у репертуарі якого були опери С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка. Вона мала можливість спостерігати за грою драматичних акторів К. Клішевської, Ф. Лопатинської, А. Осиповичевої, М. Ольшанського, С. Яновича, А. Мужик-Стечинського.

1891 року Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства.

У консерваторії її учителем був знаменитий тоді у Львові професор Валерій Висоцький, який виховав цілу плеяду відомих українських та польських співаків. Під час навчання у консерваторії відбувся її перший сольний виступ 13 квітня 1892 року, співачка виконувала головну партію в ораторії Г.Ф.Генделя «Месія».

5 червня 1892 року відбувся ще один виступ співачки у «Львівському бояні», де вона виконала пісню Миколи Лисенка «Нащо мені чорні брови».

Перший оперний дебют Соломія Крушельницька виконала 15 квітня 1893 року, зігравши роль Леонори у виставі італійського композитора Г. Доніцетті «Фаворитка» на сцені Львівського міського театру Скарбка. Тоді її партнерами були знамениті Р. Бернгардт та Ю. Єронім. З великим успіхом пройшли також її виступи у ролі Сантуци в «Сільській честі» П. Масканьї.

1893 року Крушельницька закінчила Львівську консерваторію. У консерваторському дипломі Соломії було написано:»Цей диплом отримує панна Соломія Крушельницька як свідоцтво мистецької освіти, здобутої взірцевою старанністю і надзвичайними успіхами…»

140-літньому ювілею славетної землячки присвячена книжкова виставка, яка оформлена у нашій бібліотеці.

1 вересня - День знань

Дорогі друзі!

Вітаємо Вас із чудовим хвилюючим святом - Днем Знань!

Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам - до своєї другої домівки - у школи та вузи.

Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, - ми завжди залишаємося вашими учнями!

Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокласникам - ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна!

Щасти Вам!

Свято Матері

Кожної миті на земній кулі народжуються діти. І перше, що бачать вони, відкривши оченята – материнські очі лагідні, сяйливі і радісні. Чи є в рідній мові ніжніше, доступніше для немовляти, милозвучніше у своїй величі й простоті слово, аніж МАМА – слово, із яким ми приходимо у цей світ?!..

«Із цілого світу найкраща матуся моя» - під такою назвою у сільському будинку культури відбулося Свято Матері, а в нашій бібліотеці діяла книжкова виставка.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто

Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Щороку травень приносить на нашу  землю одне з найбільших свят – День Перемоги.   Найбільших і найдорожчих. Бо «куплене» воно кров’ю мільйонів наших дідів і прадідів.

Мільйони людей забрала Друга світова війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі яких простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації…

Книги, які присвячені висвітленню тих трагічних подій в історії нашого народу, твори, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим. З цією літературою ви можете ознайомитись у нашій бібліотеці – вона представлена на виставці-спогаді «Хай вічно горить вогонь пам’яті».

Відлуння Чорнобильської катастрофи

Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль?
Чи може, викреслимо його
З календарів своїх, допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж,
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні.

    

     Чорнобильська трагедія... Ось уже 26 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...

     Скільки зламаних доль? Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм, дотепер радіоактивний заказник. Все це Чорнобиль, який забрав 35 тисяч чоловік, в тому числі – тисячу дітей, 800 тисяч заражених хворобами, які пов’язані з наслідками аварії.

     Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

    "Чорнобиль: відлуння трагедії" - під такою назвою у нашій бібліотеці організовано виставку-сполох, на якій увазі користувачів представлено документи про трагедію Чорнобиля.

Корифей українського театру

     18 квітня Бучаччина відзначатиме 115-ту річницю від дня народження Мар'яна Крушельницького. Цей видатний театральний діяч народився в с. Пилява у 1897 році. В особі Мар'яна Крушельницького поєднувалися талант театрального актора і режисера, на мистецтво він мав погляд справжнього художника, мав свій стиль. У театр Мар'ян Крушельницький привніс свої барви - яскраві, живі, промовисті. В них жили романтика, поезія і музикальність українського народу.

     Більше дізнатися про життєвий і творчий шлях нашого славного земляка ви зможете, ознайомившись із документами, представленими на ювілейній виставці "Корифей драматичного театру Мар'ян Крушельницький", а також скориставшись Інтернет-ресурсами у нашій бібліотеці.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки

     Великий Шевченко тим, що він поет української нації, але ще більший тим, що він поет народний. Шевченко розкрив світові волелюбну душу народу. Його знаменитий "Кобзар" вибухнув вулканом народних страждань і сподівань на кращу долю...

     198-й річниці від дня народження славетного українського генія був присвячений літературно-мистецький вечір "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь віки".

Свято рідної мови

     Любов до рідної мови – найприродніше й найглибинніше духовне начало людського життя. І цю любов потрібно плекати, розвивати, виховувати  змалечку, ушляхетнювати і збагачувати протягом усього життя...

     З нагоди святкування 21 лютого Міжнародного дня рідної мови, в нашій книгозбірні відбувся поетичний вернісаж „Рідна мово, росту я крізь тебе”. Учасниками нашого свята були учні 3-7 класів Трибухівської школи, які, разом із бібліотекарями, поринали у красу і багатство української мови, знайомилися із „темними плямами” в історії її розвитку і утвердження, читали поетичні присвяти співучій українській мові.

Тренінг для початківців

     Що таке комп’ютер, ПК,  Знайомство з Інтернетом, Електронна пошта, Як уникнути десяти найбільш розповсюджених помилок для новачка – користувача ПК, Як працювати з клавіатурою і мишкою, Десять цікавих занять в Інтернеті – з цими та іншими питаннями мали змогу більш докладно ознайомитися на тренінгу „ПК для „чайників” юні користувачі Трибухівської бібліотеки – семикласники місцевої ЗОШ І-ІІІ ст. Практичні поради, консультації, виконання практичних завдань на закріплення навичок – все це застосовували працівники бібліотеки під час тренінгу, використовуючи книги із так званої серії „Для чайників”.

Як в Трибухівцях водили Маланку

    Підтримуючи добру традицію посівати житом-пшеницею та бажати щастя-здоров'я на старий Новий рік, працівники нашої бібліотеки організували дітей до театралізованого дійства "Маланко, Маланко, зайди в нашу хату..."

    Водили Маланку активні користувачі бібліотеки: Іванка Микитій, Степан Михалків, Іванка Будна, Соломія Вацлава, Ігор Микитій, Роман Кавецький, Олег Михайляк.