"Майстер оповідань, чуттям огрітих"

 Під такою назвою в нашій бібліотеці проведено біографічну сторінку, присвячену 150-й річниці від дня народження талановитого галицького письменника, церковного і громадського діяча Тимофія Бордуляка.

Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863 року в с.Бордуляках Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Початкову освіту одержав у м.Станіславчику  Після початкової школи продовжив навчання в гімназіїї у Львові. Навчання в гімназіїї давалось легко, особливо гуманітарні науки;  У 2-класі зацікавився латинською, грецькою, німецькою та французькою мовами і до кінця навчанння він міг вільно говорити ними.                                                        

Художня спадщина Тимофія Бордуляка невелика за обсягом і небагата на жанр: 8 поетичних творів, кілька десятків  оповідань, нарисів, новел; переклади, листи. Не  все, відоме нині, опубліковане. Але без цієї небагатої літературної спадщини ми не  мали б такої повної та ясної картини духовної атмосфери переломної епохи ХІХ-ХХ ст. Без неї збідніла б наша уява про світогляд, духовний і філософський зміст буття галицького селянина на зламі двох століть, його страждену долю й уперту здатність у найскладніших умовах жити і залишатися людиною.

Герої його оповідань - це селяни - найбідніші з бідних, переважну  більшість котрих немилосердно б’є доля зусібіч.

Перше оповідання Т.Бордуляка „Да, Боже, здоровля корові” було  надруковано в газеті „Діло” в 1891 році, і воно одразу привернуло  до себе увагу щирістю  й  правдиво-теплим співчуттям до бідного люду.

90-ті роки ХІХ ст. найплідніші в творчості Бордуляка. За цей час було опубліковано 22 оповідання .

 Бордуляк двічі міняв місце проживання: спочатку живе   в містечку  Городище Тернопільського повіту (1893-1899), а потім в селі Великий Ходачків теж на Тернопільщині (з 1899-року і до смерті  (помер1936 року).

Як письменник -демократ і проповідник Слова Божого,  Бордуляк мріяв про кращу  долю для народу. Спосіб реалізації цієї мрії він ніяк не пов’язував із революцією. Був переконаний: насильство викличе насильство, тому й не вірив у його рятівне начало для побудови майбутнього...