26 квітня 1986 року стало чорною датою для українського народу, і не лише для українського, а й для всьго людства. В кожній душі той трагічний день відізвався тривожним зойком, відчуттям біди. Не всі знали, що це за біда, і які наслідки цієї катастрофи на нас чекають. А для людей, котрі були повною мірою або частково причетні до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції, це не просто факт, а тяжкі спомини: покалічені душі, життя.
Рядові ліквідатори часто виявляли зразки самопожертви. Вони ретельно виконували все, що їм доручали люди пропонували свої знання, свою працю і навіть своє життя. Ці герої за покликом серця в перші дні прибули до Чорнобиля і практично голими руками накривали вогонь зруйнованого реактора, вони врятували світ від ще більшої катастрофи.
Ми у великому боргу перед ними, ми вдячні їм за це.
Дай дам Боже, духовної сили і мудрості, щоб чорнобильське лихо ніколи не повторилося.
Світла память усім, хто став жертвою цієї страшної трагедії.
До дня Чорнобильської катастрофи, про цей страшний день в бібліотеці була оформлена виставка- сполох.
Немає коментарів:
Дописати коментар