У ночі проти 1листопада 1918року українські військові частини взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві- Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська влада у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді . Подальшому піднесенню її авторитету сприяли обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня. Але події 1 листопада загострили українсько- польські відносини, вони стали початком українсько -польського збройного протистояння, що переросло у маштабну війну.
13 листопада Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка, визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є, Петрушевича, главою уряду- Державного секретаріату- залишився К, Левицький. ЗУНР займала територію 70 тисяч км.кв., її населення ( 6 млн.) на 71% було українським.
Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала 257 днів. Безсумнівно, поразку ЗУНР зумовив цілий ряд факторів. Проте жоден із них не здатний перекреслити роль цього державного утворення в історичному просуванні українського народу шляхом національної свободи і державної нежалежності.Реальне існування протягом восьми з половиною місяців національної галицької державності поставило на практичний грунт в українському русі гасло Соборної Української держави. Досвід ЗУНР підтвердив, що здобути і відстояти незалежну національну державу можливо тільки завдяки напрузі сил усіх соціальних верств і політичних сил нації.

Немає коментарів:
Дописати коментар