23 лист. 2013 р.

А свічка й молитва - окраєць для згублених душ.

Голодомор  1932-33 років був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком  цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом,  тобто геноцидом.
       Масове фізичне винищення  українських хліборобів  штучним голодом  було свідомим  терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, Внаслідок чого  зник не тільки численний прошарок заможних і   незалежних   від держави селян - підприємців, але й цілі покоління землеробського населення.  Було  підірвано  соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення .
        З квітня 1932року по листопад 1933 року в Україні  щохвилини  від голоду помирало  17 людей , 1000- щогодини, майже 25000- щодня .
       Тернопільщина допомагала своїм  братам з Великої України .Збруч, через який таємно ночами переправляли хліб і збіжжя для голодуючих, був справжньою рікою життя .
    Сьогодні ми, запалюючи свічки, приносячи квіти до могил , хрестів та монументів , з болем згадуємо ті страшні роки і ще раз низько вклоняємося в скорботі за померлими.
Український народ пережив жах Великого голодомору , але продовжив будувати вільну  та демократичну країну. Наше завдання- берегти память про трагічні сторінки в житті українського народу і не допустити повторення помилок минулого.
   Нехай наша щира молитва буде тією свічею, яка осяє шлях до Вічності усім, хто загинув  у 1932-1933 роках.

         
       
        

Немає коментарів:

Дописати коментар