Іде з янголом ясненьким Святий Миколай

19 грудня - День святого Миколая
Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Снід: час бити тривогу.

Перше  грудня -Всесвітній день боротьби зі  СНІДом . Уперше ця дата , яка відзначається з ініціативи  Всесвітньої організації охорони здоровя, з'явилася в календарі 1 грудня 1988 року . Тоді у світі ВІЛ- інфекцією були заражені близько 7мільйонів осіб. Через 5 років їх було 14 мільйонів, согодні - понад 50 мільйонів. І це тільки за офіційними даними . Отже, понад 50 мільйонів жителів нашої планети інфіковані вірусом  набутого імунодефіциту людини. Уже у найближчі роки  вірус стане причиною смерті  вісімдесяти відсотків з- поміж них. Такий трагічний баланс розповсюдження чуми 20 століття змушує людство серйозно замислитися над вирішенням цієї проблеми.
      Масштаби захворюваності , швидкісь розповсюдження , дискримінаціїя ВІЛ - інфікованих людей - все це породжує особливо соціально - психологічну ситуацію в суспільстві , а отже потребує уваги не лише медиків, а й всієї громадськості.
     Суспільство мусить знати , що ВІЛ- інфекція для інфікованих не вирок, якщо вони вчасно звернулися до лікарів, контролюють стан свого здоровя, підтримують свій імунітет і є повноцінними членами нашого суспільства, оскільки ВІЛ  жодним чином не впливає на  здатність людей працювати і жити. Але їм потрібна наша підтримка  і толерантність. Обмеження і не повага  до них ускладнюють їхне життя.
 В той же час кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку  несе СНІД, і зробити все можливе , щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієїї інфекції.
   Вирішуючи цю проблему   треба проводити  з молодю  відкриті заходи у навчальних закладах.
 В бібліотеці була оформлена виставка застереження.
   

А свічка й молитва - окраєць для згублених душ.

Голодомор  1932-33 років був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком  цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом,  тобто геноцидом.
       Масове фізичне винищення  українських хліборобів  штучним голодом  було свідомим  терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, Внаслідок чого  зник не тільки численний прошарок заможних і   незалежних   від держави селян - підприємців, але й цілі покоління землеробського населення.  Було  підірвано  соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення .
        З квітня 1932року по листопад 1933 року в Україні  щохвилини  від голоду помирало  17 людей , 1000- щогодини, майже 25000- щодня .
       Тернопільщина допомагала своїм  братам з Великої України .Збруч, через який таємно ночами переправляли хліб і збіжжя для голодуючих, був справжньою рікою життя .
    Сьогодні ми, запалюючи свічки, приносячи квіти до могил , хрестів та монументів , з болем згадуємо ті страшні роки і ще раз низько вклоняємося в скорботі за померлими.
Український народ пережив жах Великого голодомору , але продовжив будувати вільну  та демократичну країну. Наше завдання- берегти память про трагічні сторінки в житті українського народу і не допустити повторення помилок минулого.
   Нехай наша щира молитва буде тією свічею, яка осяє шлях до Вічності усім, хто загинув  у 1932-1933 роках.

         
       
        

ЗУНР: уроки історії.

  У ночі проти 1листопада 1918року українські військові частини взяли під свій  контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий  національний прапор.   Українська Національна  Рада  взяла  владу в свої руки  в Станіславі, Раві- Руській, Коломиї та інших містах  Східної  Галичини. Того ж дня австрійська влада  у Львові погодилися  на передачу влади  Українській  Національній Раді . Подальшому піднесенню її авторитету  сприяли обіцянки  демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня. Але події 1 листопада загострили  українсько- польські відносини, вони стали початком  українсько -польського збройного протистояння, що переросло у маштабну війну.  
       13 листопада  Українською Національною Радою був затверджений  тимчасовий  Основний  Закон, відповідно до якого за створеною  Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська  Народна Республіка,  визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом  ЗУНР  було обрано  Є, Петрушевича, главою уряду- Державного  секретаріату- залишився  К, Левицький.  ЗУНР займала територію 70 тисяч  км.кв., її населення  ( 6 млн.) на 71%  було  українським.
Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала 257 днів. Безсумнівно, поразку ЗУНР зумовив цілий ряд факторів.  Проте жоден із них не здатний перекреслити роль цього державного утворення в історичному просуванні українського народу  шляхом національної свободи і державної нежалежності.Реальне існування протягом восьми з половиною місяців національної галицької державності поставило на практичний грунт в українському русі гасло Соборної Української держави. Досвід ЗУНР підтвердив, що здобути  і відстояти незалежну національну державу  можливо тільки завдяки напрузі сил  усіх соціальних  верств і політичних сил нації.
         

Сторінками пам'яті повстанської слави .

14 жовтня Україна вшановує 71 річницю створення Української Повстанської Армії.
 В 1942 році за дорученням Проводу Організації Українських Націоналістів, керованих С.Бандерою, починають організовуватися збройні боївки, а далі й окремі збройні відділи ОУН, які скоро приймають загальнонаціональний характер.Своїм завданням вони ставлять самооборону місцевого українського населення перед сваволею німецьких та більшовицьких грабіжних банд. Так повстає мережа відділів Української  Націоналістичної Самооборони, що в скорому часі переросла в Українську Повстанську Армію, перший відділ, якої організував на Полісі у жовтні 1942 року С. Качинський.  "Остап". На Волині в цей час постає сотня під командуванням сотника Г. Перегійняка." Довбенка -Коробки". 
        Перший же бій  з німецькими окупантами провела сотня Коробки 7 лютого 1943 року при наступі  на місто Володимирець. Саме цю сотню відомий учасник національно- визвольного руху М. Лебідь називає першим відділом УПА.
     Так повстала та міцніла армія, яка, за  підрахунками науковців , у різні часи налічувала до 120 тисяч чоловік.
  Армія, протиокупанська визвольна боротьба   якої  в  1942- 1952 рр . з погляду масового героїзму й патріотизму, з погляду завзяття й жертовності усіх її учасників, з погляду тих надзвичайно  воєнних  умов в  яких вона проходила - немає собі рівних  не тільки в українській, але в світовій історії. Вона завжди становитиме одну з найславніших, найгероїчніших сторінок історії України.
                                                      СЛАВА УКРАЇНІ !
                                                       ГЕРОЯМ СЛАВА!

    

День Знань .

1 вересня - День знань,  всенародне свято мудрості, доброти, натхнення та нових відкриттів.Уже багато років поспіль Першовересень -по-справжньому урочистий і надзвичайно приємний день .Адже саме з нього починається сходження в незвіданий , цікавий і бентежний світ дива та пізнання.
      Це є мабуть, єдине свято, яке одночасно є і загальним для всіх і особистим для кожного.
  Першоклашки з ще не зовсім зрозумілим їм почуттям трепету , ховаючись за величезними букетами квітів, тримаючись за руки батьків , роблять свій перший крок на великому шляху знань, а новоспечені студенти в перше вступають у доросле життя.
    Традиціями цього свята , що передаються від покоління до покоління школярами , стали купа квітів для педагогів, пишні банти першокласників, гучний звук першого шкільного   звоника й , звісно ж , найперший  урок у навчальному році -" Урок  Миру".

Літописець історії. О Назарук.

 1883 році в селі Язловець  31 серпня народився майбутній письменник О. Назарук. Доля щедро наділила його невичерпною  творчою енергією, неабияким літературним талантом . І це дало змогу повести читачів у світ історичних героїв, де крізь століття наче перегукнулися ті, ким гордиться    Галичина -мудра Роксолана, хоробрий Ярослав Осмосмисл  і Українькі Січові Стрільці....
   Цого покликання із студенських років стала політика, водночас він шліфував публіцестичну майстерність. Результатом стала видана, ще до 1914 року низка брошур на політичні теми .
 Письменника постійно вабила історична тематика .
 З його іменем пов'язане видання "Вісника Пресової квартири У.С.С." гумористично-сатиричних журналів стрільців "Бомба," "Самопал" , " Самоохотник", щомісячника " Шляхи".
  У пресі він активно співробітничав майже до останніх своїх днів.
 Помер О.Назарук 31 березня 1940року в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова.Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах.  Але є твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого "визволення" 1939 році книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категоріїї націоналістичних. Ім'я О. Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повертаються до читача.
           До 130 річниці була оформлена книжкова виставка.

Держави славна назва -Україна.

24  серпня наш народ відзначає два великі свята -День Державного Прапора та День Незалежності України, які нерозривно пов'язані між собою та з історією Української держави .Під синьо -жовтим прапором наші попередники виборювали самостійність та суверенітет. Гідно пронісши прапор крізь століття, вони ,як естафету поколінь ,передали його нащадкам. Повага до  Державного Прапора  є  невід'ємною складовою поваги до Української держави.
   День Незалежності, це величне свято дає нам нагоду не лише пригадати історичні віхи становлення української державності, але подивитись  крізь призму сьогодення у майбутнє країни. Сьогодні ми отримали можливість стати шанованою нацією у світі. Тепер від кожного з нас залежить, наскільки правильно ми нею скористаємось, щоб збудувати незалежну суверенну  Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи.
     Зі світлим поглядом у майбутнє і пам'яттю про минуле ми повинні рухатись   вперед.
 Нехай не міліє джерело нашої віри ,надії і любові до рідної землі, додається єнергії, снаги і впененості у власних силах і переконаннях. Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі.
  До цього  свята  була оформлена книжкова виставка .

Обітовані землі Ш. Агнона.

Шмуель  Йосеф Агнон народився 17липня 1888року в Бучачі Тернопільської області -єврейський письменник.Лауреат Нобелівської премії з літератури 1966р. Перший з івритомовних та їдишемовних письменників цієї високої відзнаки.  
   Агнон з дитинства вільно говорив польською, українською, німецькою .Навчався  у хедері, студіював Тору,Талмуд мовою іврит.У 1906році переїхав до Львова працювати у єврейській газеті.Через відмову від служби у війську імігрував до Палестини 1907році. Там було опубліковано його повість "Покинуті дружини".
 У 1913 році  переїхав до Німечини. В Берліні він збирав хасидські перекази.Молодому письменикові допоміг багатий комерсант Залман Шокен, який допомагав  видавати твори та виділив Агнону стипендію на 5 років.
   У 1924 повернувся до Палестина, видав роман "Весільний балдахін" про пригоди бідного хасида у Галичині.Після відвідання Бучача 1929 році свої враження він описав у творах "Проста історія " та "Гість на одну ніч"
   Крім романів,  Шмуель Агнон писав повісті, оповідання, дитячі казки, опрацьовував народні легенди.
 Нагороджений  Державною премією  Ізраїлю, був почесним громадянином  Єрусалиму. У 1966 році отримав Нобелівську премію.
 Особистість Ш. Й. Агнона  формувалася на кордоні  взаємодії кількох культур і релігій:  в Бучачі, Коломиї, Львові , Тернополі мирно уживалася українська, польська  та єврейська мови та культури, взаємодіючи з австрійською, німецькою   та  російською.
   Молодим письменником Ш, Й. Агнон прибув до Львова й став співробітником єврейських періодичних видань 1907році відбув до Палестини на історичну батьківщину як відомий письменник Чачкес ,щоб стати Агноном-  письменик  офіційно обрав собі літературний псевдонім.
 З 1913року він жив у Німеччині, де плідно працював, читав лекції з єврейської літератури знайомився з найкращими зразками світової літератури
 1930 році Агнон востаннє у своєму житті відвідав свою батьківщину - Бучач.
       17 лютого 1970 року в Єрусалимі помер  єврейський письменник  на 82 річниці .

Конституція ,яка нас захищає.

Верховна Рада України від імені українського народу -громадян україни і всіх національностей ,виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією,усім українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми , нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24серпня 1991року схваленим 1грудня 1991року всенародним голосуванням приймає цю Конституцію -Основний Закон України.

Міжнародний день захисту дітей.

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та надіїї.Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Це одне з найстаріших міжнародних свят,
 Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей 1червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949року.Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в1950році .В Україні цей день відзначають із 1998року. У 1991році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини.З 27вересня 1991року для України набула чинності Конвенція Організаціїї Об'єднаних Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та  заохочувати право дитини  на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок, сприяти наданню їй відповідних можливостей для цього. Цією Конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства .

 

Незабутній біль війни

Це знаменна  дата  9 травня   є для нас високим зразком мужності, сили духу, самопожертви тяжкої ратної праці і водночас вічної скорботи за тими, хто віддав своє життя за мир та свободу Вітчизни.  День перемоги назавжди залишиться днем нашого національного тріумфу, величі душі і братства народів. стійкість мужність і самовідданість на полях битв і на трудовому фронті в ім'я перемоги над фашизмом- істинний приклад патріотизму для нащадків.
Память про них непідвладна часу, як непідвладна часу любов до Батьківщини.
   Ми схиляємо голови в доземному поклоні перед нині живими, всіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до рідного краю, до Батьківщини і бажання бачити її заможною та квітучою. Своєю хоробрістю, відвагою і героїзмом вони  довели всьому світові, що Україна ніколи не скориться загарбникам.
     Нехай на нашій благословенній землі завжди панують мир. спокій та добро!
  

Дзвонять дзвони Великодні.....

 Великдень- Великий день -це тисячолітня назва свята, яка тепер означає велике християнське свято Воскресіння Ісуса Христа. Вважається найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги  Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям.  
         У цей день ми йдем  до церкви і повертаємося додому з великою радістю, несучи кошик "свяченого". Усі вітають одне одного : "Христос Воскрес! ","Воістину Воскрес".
     З паски, крашанки ,починали  великодні сніданки. Великдень вважається найбільшим  днем у році, бо тоді, за віруванням слов'ян, воскресає Бог життя - Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості. Наші предки вважали, що у цей день Господь  відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.
   На великдень молодь обов'язково водить хороводи, співає пісні  .Ходіння по колу за Сонцем мало сприяти швидкому пробудженню і розквіту природи.
          Ми щиро вітаємо всіх українців з Великодніми святами. Нехай вони принесуть в кожну оселю добро та щастя!!.

Чорнобиль: спільна тривога, спільна турбота.

Чверть століття ми несемо в серцях і душах біль, якого завдала Україні катастрофа на Чорнобильській АЕС. Чверть століття в Україні та світі  існує вимір часу: до і після аварії.
        26 квітня 1986 року стало чорною датою для українського народу, і не лише для українського, а й для всьго людства. В кожній душі той трагічний день відізвався тривожним зойком, відчуттям біди. Не всі знали, що це за біда, і  які наслідки цієї катастрофи на нас чекають. А для людей, котрі були повною мірою або частково причетні до ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції, це не просто факт, а тяжкі спомини: покалічені душі, життя.
    Рядові ліквідатори  часто виявляли зразки  самопожертви. Вони ретельно виконували все, що їм доручали люди пропонували свої знання, свою працю і навіть своє життя.  Ці герої за покликом серця в перші дні прибули до Чорнобиля і практично голими руками накривали вогонь  зруйнованого реактора,  вони врятували світ від ще більшої катастрофи.
  Ми у великому боргу перед ними, ми вдячні їм за це.
  Дай дам Боже, духовної сили і мудрості, щоб чорнобильське лихо ніколи не повторилося.
   Світла память усім, хто став жертвою цієї страшної трагедії.
До дня Чорнобильської катастрофи,  про цей страшний день в бібліотеці була оформлена виставка- сполох.

Олесь Гончар: творчість ,як доля

Олесь Терентійович  Гончар   видатний  письменник , літературний критик, громадський діяч, народився  3 квітня 1918 року  у селищі Ломівка поблизу Катеринослава (нині Дніпропетровськ) у родині робітників  Терентія Сидоровича  і Тетяни Гаврилівни Гончарів.
       Після смерті батьків його забирають бабуся з дідусем  до себе в село Сухе на Полтавщині .Дитинство майбутнього українського письменника минало в атмосфері доброти , серед пісень, казок, народних переказів та легенд.
       Ще в школі добре писав, після закінчення семирічки  вступив на роботу в редакцію Козельщинської районної газети.
    1933-1937 роках навчався в Харківському технікумі журналістики імені М.Островського, після закінчення працював учителем  в Харківській обласній газеті.
   1937 році почав публікувати свої твори в основному  короткі оповідання в республіканських виданнях.
   1938 році вступив на філологічний факультет Харківського університету.
У червні 1941 року з третього курсу Олесь  йде добровольцем на фронт. Після демобілізації письменник продовжує розвивати військову тему в своїх численних новелах, поруч з нею починає звучати і нова тема-мирне життя людей, моральні аспекти  їх взаємовідносин.
  Один із його романів, роман "Людина і зброя" був удостоєний  Національної премії України ім.Шевченка.
У творах пізнього періоду Гончар продовжував піднімати морально -етичні теми сучасності, тему романтики юнацьких пошуків.
 З початком перебудови і набуттям Україною незалежності активно включився в громадське життя, був ініціатором створенням  Товариства Української Мови та Народного Руху України.
           Помер український письменник 14 липня 1995 року в Києві .Похований на Байковому кладовищі. У 2001 році в Києві  відкрито пам'ятник Гончару. 2005 році було присвоєно звання Герой України (посмертно).

Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги

з метою підвищення   культурної   компетентності  молоді,  заохочення дітей  до систематичного читання,  популяризації  найкращих  надбань  української та світової літератури в Україні  щороку,  в останні дні березня, проходить Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги. Адже книга – чудовий, дивовижний  витвір  людського розуму.  Вона стала  для кожного із нас такою ж необхідною,  як  земля,  як чисте  небо  над  головою,   як   хліб. Навіть  важко уявити,  як  би розвивалася  людина, коли б не було винайдено книгу.

Змінюються покоління, а мудрі книги живуть і знову вчать людей бути добрими, чуйними, справедливими.

Наша мета, як бібліотекарів, прищеплювати  дітям вміння самостійно працювати  з книгою, аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного, виховувати любов до книги.

До Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги в  бібліотеці  оформлена книжкова виставка, на якій юні читачі мають можливість ознайомитися з  дитячими та юнацькими книгами українських та світових письменників.      

      

Шевченко - на всі віки

Кожен народ має своїх геніїв, чия діяльність стала частиною національної чи світової культури.

Для України - це, безумовно, Тарас Шевченко: він уособив  Україну, а Україна уособилась у ньому.

 Т.Г.Шевченко - цетральна постать українського літературного процесу 19 ст. Його творчість мала вирішальне значення в становлені й розвитку  нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та  піднісши її до рівня передових літератур світу.

 У своїй  поезії Шевченко  звернувся до тем, проблем та ідей  (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які  до нього ще не порушувались в українській літературі.

 В історичному розвитку України Шевченко  - явище надзвичайне , як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві ,культурі.  „Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури .Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим” – сказав про нього Іван Франко.

 Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості народних мас України. Впливи  Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.

Ім'я  Тараса Шевченка  відоме у всьму світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці. Ніколи народ не забуває свого  Кобзаря, вивчає його твори, оберігає спадщину.  За кращі твори  в галузі  літератури, журналістики, мистецтва й  архітектури  щорічно присуджується Державна премія України  ім. Т. Шевченка.

 

     З нагоди 199-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в нашій бібліотеці  була поведена літературно-мистецька година "І полинуло мудре Тарасове слово...", а також діяла книжкова виставка "Шевченко - на всі віки".   В заході  брали участь учні  молодших класів.

До 142-ї річниці від дня народження Лесі Українки

„Чи тільки терни  на шляху  знайду,

                    Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

                    Чи до мети я певної дійду,

                    Чи без пори скінчу свій шлях тернистий...”  

Світ не  знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася  ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав її творіння, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповнені незборимої сили заперечення зла і ствердження добра.

 Ця поетеса - Леся Українка.  

 Вона прожила недовгий вік, але це було прекрасне життя людини, що весь свій хист, кожну хвилину віддавала народові в боротьбі за його соціальне і національне визволення. Слово було для неї зброєю в боротьбі, а без боротьби вона не бачила життя.

 Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка)  народилася 25 лютого 1871 року в місті Новгород -Волинську.

Понад тридцять років віддала  вона творчості. Окрім поетичних писала і  короткі прозові  твори. Здебільшого це казки, оповідки, розповіді сільського життя, серед них  оповідання "Приязнь", "Над морем", "Помилка", "Розмова". Безперечно, і тяжка хвороба, і тривалі болі, і хвилинні радощі впливали на твори Лесі Українки, але ніколи вони не були виявом вузько особистого. 

Шанобливо схиляючись перед стійкістю поетеси, ми ще більше шануємо в ній поетичне слово, вільне і бойове. Воно вірно служило визвольним ідеям народу і залишилося взірцем для наступних поетичних поколінь .

Останні роки Леся Українка   проживала в грузинському містечку Сурамі, там і померла 1 серпня 1913 року. Тіло її було перевезене до Києва і поховане на Байковому кладовищі.

Святкуємо День рідної мови

За  рішеням  ЮНЕСКО  щорічно, 21 лютого, всі народи  Землі  відзначають  Міжнародний   день рідної мови.

Це свято  уже сьогодні  крокує по планеті, адже  кожен  громадянин  будь-якої  країни   відчуває свою причетність до свого  народу, до своєї мови.

Створена на світанку  людської  історії,  мова розвивається, живе в народі. За приблизними  підрахунками, на земній кулі сьогодні налічується 3000 мов і кожна з них має право на своє існування, на своє життя, бо мова - це  той інструмент,  який об’єднує націю, народ у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежить від народу, який несе її у своїй душі , у своїх звичаях, традиціях , у своїх піснях і у своїй культурі.

 З нагоди Дня рідної мови бібліотекою організована книжкова виставка „Мово моя на моїй землі”.

  

"Майстер оповідань, чуттям огрітих"

 Під такою назвою в нашій бібліотеці проведено біографічну сторінку, присвячену 150-й річниці від дня народження талановитого галицького письменника, церковного і громадського діяча Тимофія Бордуляка.

Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863 року в с.Бордуляках Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Початкову освіту одержав у м.Станіславчику  Після початкової школи продовжив навчання в гімназіїї у Львові. Навчання в гімназіїї давалось легко, особливо гуманітарні науки;  У 2-класі зацікавився латинською, грецькою, німецькою та французькою мовами і до кінця навчанння він міг вільно говорити ними.                                                        

Художня спадщина Тимофія Бордуляка невелика за обсягом і небагата на жанр: 8 поетичних творів, кілька десятків  оповідань, нарисів, новел; переклади, листи. Не  все, відоме нині, опубліковане. Але без цієї небагатої літературної спадщини ми не  мали б такої повної та ясної картини духовної атмосфери переломної епохи ХІХ-ХХ ст. Без неї збідніла б наша уява про світогляд, духовний і філософський зміст буття галицького селянина на зламі двох століть, його страждену долю й уперту здатність у найскладніших умовах жити і залишатися людиною.

Герої його оповідань - це селяни - найбідніші з бідних, переважну  більшість котрих немилосердно б’є доля зусібіч.

Перше оповідання Т.Бордуляка „Да, Боже, здоровля корові” було  надруковано в газеті „Діло” в 1891 році, і воно одразу привернуло  до себе увагу щирістю  й  правдиво-теплим співчуттям до бідного люду.

90-ті роки ХІХ ст. найплідніші в творчості Бордуляка. За цей час було опубліковано 22 оповідання .

 Бордуляк двічі міняв місце проживання: спочатку живе   в містечку  Городище Тернопільського повіту (1893-1899), а потім в селі Великий Ходачків теж на Тернопільщині (з 1899-року і до смерті  (помер1936 року).

Як письменник -демократ і проповідник Слова Божого,  Бордуляк мріяв про кращу  долю для народу. Спосіб реалізації цієї мрії він ніяк не пов’язував із революцією. Був переконаний: насильство викличе насильство, тому й не вірив у його рятівне начало для побудови майбутнього...

              

І слава їх встає безсмертна...

 29 січня увійшло в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. 95 років тому біля станції Крути кілька сотень київських студентів та гімназистів вступили у нерівний бій з більшовицькою армією.   І хоча кожного з цих юних лицарів духу переповнювало бажання жити і творити, вони свідомо йшли на смерть. Жоден з них не зламався, не покинув передових позицій. Молоді звитяжці проявили справжню жертовність та відданнісь національній ідеї, власним прикладом стверджуючи, що український патріотичний дух незборимий та непохитний.

Схиляємо наші голови в глибокій шані перед їх світлою пам’яттю!...

Соборна Україна: від ідеї до життя.

Щорічно, 22 січня український народ святкує День Соборності України.      В цей день наш народ урочисто відзначає  чергову річницю проголошення   Акту Злуки (об’єднання у 1919 році  східних і західних українських  земель у єдину  Соборну  українську державу). І хоч Акт Злуки тоді реалізувати не вдалося, він є яскравим виявом прагнення українців до національної едності. Як відомо, державна  незалежність України була відновлена лише 24 серпня 1991 року. А ще 21 cічня 1990 року  жителі  багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили   живий  ланцюг, відзначивши цю історичну дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року .

 Акт Злуки українських земель спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до єтнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації.

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної єліти.

З нагоди цьго свята в нашій бібліотеці було проведена хвилини історії з учнями Трибухівської ЗОШ І-ІІІ ст.

На п'єдесталі страждань.

  Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського ройону Вінницької області. Цей   український поет,  перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник був одним із найактивніших представників українського культурного  руху  шестидесятників. Посмертно, вже за часів незалежності нашої держави, йому присвоєно звання  Героя України.

   У 2013 році Василеві Стусу - людині, що стала символом Українського  Руху Опору другої половини ХХ століття, виповнилося б 75 років. Роль, яку відіграла постать В.Стуса у розвитку української літератури, відновленні української державності та національної ідеї, важко переоцінити. Писменник у найтяжчі хвилини свого життя вірив, що край його почує.    
   Помер Василь Стус в ув'язненні, під  час голодування в карцері 3 вересня1985року. Згодом, 19 листопада 1989 року відбулося перепоховання праху В.Стуса в Києві на Байковому  цвинтарі.

     До 75-літнього ювілею від дня народження В.Стуса у нашій бібліотеці діє  книжкова виставка "На пєдесталі страждань".

   

 

Cвятвечір в українській родині

   За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері, напередодні Різдва, з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-вечором і припадає на 6 січня. Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн і східного і західного обрядів, та одне з найважливіших родинних свят, коли кожна сім'я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

   Протягом всого дня напередодні Різдва не можна  їсти, доки на небі не зійде перша вечірна зірка, яка знаменує собою народження Христа.

   До святкової вечері готуються   заздалегідь . На стіл, що на покутті під образами, розстеляють чисте сіно, яке застеляють лляною скатертиною і тоді вже ставлять горщики з кутею, узваром та іншими пісними стравами. На пілогу стелять солому, або сіно, які виносять  з хати на  третій день  Різдва і палять біля воріт, або в садку. Перед Святою вечерею вносять до хати дідуха - обжинкового снопа.

   На Святий вечір готують 12 страв : різдвяну кутю з товченої пшениці, узвар, горох, квасолю, смажену капусту, рибу, вареники, картоплю, гриби, кашу гречану, голубці, коржі з маком. У цій багатій, але пісній вечері, господиня  представляла найголовніші плоди поля, городу і саду, ніби звітувала новому рокові за свій  багатий врожай у минулому році.

   Про українські звичаї і традиції, про святкування свят зимового циклу ви зможете дізнатися більше цікавого із літератури, представленої на народознавчій виставці "Святий вечір в українській родині".